Я вновь ищу Тебе, как прежде
И знаю только, Ты придешь
Мне недостаточно надежды
И знаю я, Ты тоже ждешь.
Так если Оба жаждут встречи,
Ужели Ты замедлишь быть?
Ты, как и прежде, недалече,
Я, как и прежде, хочу жить.
И вот, приходишь Ты неслышно
И проявляются Слова,
Вдохновлены Тобою свыше,
А голова моя пуста.
Чтобы Тебя мне слышно было
Себя, как мог, опустошал,
В себя я этот мир постылый
Упрямо сердцем не впускал.
Лишь для Тебя свою я деву
Как непорочная, храню
Перед Тобою в ризах белых
Опять, Господь, я предстою.
И вот приходишь Ты неслышно
И утешаешь Ты меня,
Даешь возвышенные мысли,
Являя мне Свои дела.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
